Публічна політика і державне управління в умовах війни

Комунікація постколоніальної парадигми російсько-українських відносин для цілей зовнішньої політики

Олена Хилько — 2025-05-02

В теоріях міжнародних відносин постколоніальний підхід дозволяє працювати із тими прогалинами, які не спроможні пояснити традиційні мейнстрімні теорії, як то (нео)реалізм та неолібералізм, що особливо явно проявляється у випадку російської війни проти України. Постколоніальна рамка має додану вартість як корисний та ефективний інструмент для формування стратегії комунікації про Україну в світі та формуванні наративів про неї.

Українська ідентичність: виклики сьогодення

Людмила Мельник — 2025-05-02

Російсько-українська війна стала серйозним викликом для української ідентичності. Проте, анексія Криму, окупація Донецької та Луганської областей, повномасштабне вторгнення Росії в Україну – все це призвело до консолідації українського суспільства, зростання національної самосвідомості та патріотизму. Як зазначає історик В. Дзьобак, ідентичність – це не лише про минуле. Воно слугує фундаментом для сьогодення та основою для майбутнього. Історик цитує слова українського науковця Івана Лисяка-Рудницького: «Нація проявляється не вишивками, «малоросійським борщем» і т. п., а окремою політикою й окремою високою культурною творчістю». Це означає, що справжня національна ідентичність проявляється в активній політичній участі та створенні унікальних культурних досягнень [1].

Загрози певних категорій цифрових товарів для сучасного інформаційного дискурсу України

Михайло Дубель — 2025-05-02

Починаючи з 2022 року на території нашої держави внесені обмеження до продажу друкованих засобів виробництва росії та білорусі. Ще раніше перестали демонструватися фільми виробництва держави-агресора у кінотеатрах. В той ж час з середовища стрімінгу продовжували надходити загрози, яскравим прикладом був феномен сумнозвісного серіалу «Слово пацана», який вийшов вже під час повномасштабного вторгнення і викликало резонанс в українському суспільстві. Незважаючи на майже рік з початку повномасштабної військової агресії з боку росії частина громадян все рівно дивилася продукт, що популяризував «традиційні російські цінності» - агресію на територію інших держав, бандитизм, деструктивну поведінку серед молоді.

Складові публічної комунікації : на прикладі переговорного процесу щодо припинення військової агресії рф проти України

Ірина Овчар — 2025-05-02

Публічна комунікація часто відіграє важливішу роль, а ніж правові засади певного документу, оскільки документи читають значно менше людей, ніж сприймають озвучену інформацію. Відтак, на етапі будь-яких переговорів, домовленостей, ухвалення рішень, погодження позицій щодо значну роль відіграють комунікації, зокрема їх публічна складова. Тому основний акцент даного тексту буде зводитись до тих аспектів публічної комунікації, які застосовуються в рамках переговорного процесу щодо припинення військової агресії РФ проти України.

Візуальні стратегії публічної політики

Ірина Мацишина — 2025-05-02

Розвиток цифрових технологій та еволюція розповсюдження візуальних зображень є не тільки форматами комунікації, а також впливають на формування політики. Аналіз зображень дозволяє як побачити актуальні політичні проблеми, так і окреслити суб’єктів зображень, ставлення до них та стратегію впливу на політику. Водночас, можлива й зворотна ситуація: відсутність зображень може вказувати на певну політичну логіку приховування та замовчування. (достатньо згадати відсутність соціальних груп, або тематики у ЗМІ). В той час, як сучасна людина рефлексує та комунікує через невеликі тексти та зображення, дослідження візуальної комунікації потребує певного розвитку. Оскільки це є вагомий сучасний інструмент публічної політики.

The U.S. image in the information war: the case of Slovakia

Kateryna Kasatkina — 2025-05-02

The war in Ukraine has reintroduced large-scale military conflict to Europe, but it has also intensified a parallel information war in which the image of the United States plays one of the central roles. On the one hand, the United States is presented by its allies as a defender of democratic values, a reliable security partner, and a leading force in supporting Ukraine’s sovereignty. On the other hand, adversarial actors – most notably Russia and affiliated media – portray the United States as an aggressor, a manipulator, and the true instigator of the conflict. These competing representations are not merely rhetorical constructs, they carry concrete political implications. They influence public opinion, shape international alliances, and impact the perceived legitimacy of U.S. foreign policy.

Особливості взаємозв’язку медіа дискурсу та суспільного дискурсу щодо війни в сучасній Україні

Микола Польовий — 2025-05-03

Мета повідомлення – проаналізувати процес зміни дискурсу в українському суспільстві та медіа щодо бажаного завершення російсько-української війни в період між лютим 2022 та березнем 2025.

Цифрова трансформація державного управління в контексті концепції «Good Governance»

Інна Поліщук — 2025-05-03

У сучасних умовах розвитку суспільства та державних інституцій ключову роль відіграє ефективність, прозорість і підзвітність державного управління. Одним із найважливіших теоретичних концептів, що визначає якість управлінських процесів, є концепція Good Governance (належне урядування), яка спрямована на забезпечення відкритого, демократичного та ефективного врядування. Перманентна трансформація публічних інститутів та розширення їхніх функціональних можливостей відбувається на тлі глобальної цифровізації державного сектору. Водночас глобальна цифровізація, як один з головних сучасних трендів публічної політики, змінює традиційні підходи до управління, сприяючи впровадженню нових технологічних рішень, що дозволяють оптимізувати роботу державних установ та підвищити якість надання послуг громадянам [6]. У цьому контексті цифрова трансформація стає не просто інструментом модернізації, а й фундаментальним чинником становлення ефективного державного управління, а принципи Good Governance виступають як стратегічні орієнтири, що визначають якість та ефективність цифрових перетворень. Саме тому метою дослідження є визначення ролі цифрової трансформації у впровадженні принципів Good Governance у державному управлінні.

Цифрова демократія в умовах війни

Альона Панасюк — 2025-05-03

У сучасних умовах цифрові технології відіграють ключову роль у підтримці демократичних процесів, особливо в періоди криз, зокрема під час військових конфліктів. Цифрова демократія, що включає електронне голосування, онлайн-участь громадян у прийнятті рішень, а також використання цифрових платформ для громадського контролю, стає невід’ємною частиною сучасного політичного ландшафту [5]. Війна як форсмажорний фактор значно впливає на можливості реалізації демократичних прав і свобод, а цифрові технології можуть як сприяти демократизації, так і бути використані у репресивних цілях [2].

Цифрова трансформація публічного управління та політики: роль публічної служби у забезпеченні стійкості держави

Лариса Самойленко — 2025-05-03

Цифрова трансформація публічного управління та політики є ключовим чинником модернізації державних інститутів, спрямованим на підвищення ефективності, прозорості та підзвітності владних структур. Під цифровою трансформацією слід розуміти комплексний процес інтеграції цифрових технологій у всі аспекти функціонування державного управління, що охоплює зміну моделей роботи, управлінських процесів та взаємодії з громадянами. Вона передбачає використання сучасних технологій, таких як великі дані, штучний інтелект, блокчейн та хмарні обчислення для оптимізації процесів і прийняття ефективних рішень.

Державна політика у сфері відкритих даних в Україні

Руслан Моргунов — 2025-05-03

Відкриті дані стали важливою складовою сучасного державного управління, особливо у країнах, що прагнуть прозорості та інновацій. В Україні після Революції Гідності 2014 р. посилився суспільний запит на підзвітність влади та боротьбу з корупцією, що стимулювало розвиток політики відкритих даних. Соціально-політичні передумови включають активну роль громадянського суспільства й медіа у вимозі доступу до публічної інформації, економічну потребу в даних для розвитку ІТ-сектору та цифрових сервісів, а також правові зобов’язання України як учасниці міжнародних ініціатив.

Мімікрія як форма колабораціонізму в умовах російсько-української війни

Олена Чальцева — 2025-05-03

З початку російсько-української війни в Україні об’єктивно постало питання щодо колабораційної діяльності населення на територіях, які опинились в окупації. У науковій літературі, присвяченій колабораціонізму, цей вид діяльності зазвичай розглядається в контексті стратегії поведінки населення на окупованих територіях (далі стратегія окупованих), що досліджується на основі конкретних історичних та сучасних кейсів окремих країн. Російська агресія проти України, роблять аналіз стратегій окупованих надзвичайно важливим для розуміння механізмів адаптації, опору та співпраці з окупаційними режимами.

Культурна дипломатія як інструмент національної безпеки України під час війни

Анастасія Рогозіна — 2025-05-03

У лютому 2022 року Україна опинилася в умовах повномасштабної війни з боку Російської Федерації [1]. Ці події стали каталізатором для реалізації ресурсного потенціалу культурної дипломатії з метою консолідації міжнародної спільноти навколо захисту суверенітету та територіальної цілісності держави. Завдяки широкому спектру культурних ініціатив Україна не лише зміцнила та продовжує закріплювати власну суб’єктність на міжнародній арені, а й сприяє протидії ворожим інформаційним наративам. Саме тому, культурна дипломатія стає не лише засобом просування національної культури, але й важливим компонентом загальної стратегії національної безпеки, що допомагає формувати позитивний імідж країни, розширювати міжнародні зв’язки та мобілізувати світову підтримку.

Роль культурних ініціатив у зміцненні національної свідомості України в умовах війни

Оксана Куран — 2025-05-03

Актуальність дослідження полягає у необхідності аналізу, як ці сфери можуть бути використані для зміцнення національної ідентичності та консолідації суспільства, що особливо важливо в контексті повномасштабного вторгнення росії та значних змін аудиторії культурного споживання.

Інформаційні технології маніпуляції на платформі «Х» проти України

Юлія Паламарчук — 2025-05-03

Мета дослідження виявити основні інструменти та теми дезінформації, що використовуються у Twitter-публікаціях.

Антикрихкість державного управління: кризи як чинник посилення ефективності політичних інститутів

Катерина Швець — 2025-05-04

У сучасних умовах політичні системи зазнають впливу масштабних кризових явищ, які можуть як дестабілізувати державні інститути, так і слугувати чинником їхньої еволюції. Традиційні моделі державного управління, орієнтовані на стабільність і передбачуваність, у ситуаціях підвищеної невизначеності виявляються недостатньо ефективними. У даному контексті концепція антикрихкості, розроблена Насімом Талебом [1], пропонує альтернативний підхід, у якому одним із ключових механізмів є адаптивне управління, що передбачає гнучкість прийняття рішень та оперативну реакцію на зміни. Замість фіксованих стратегій, що базуються на прогнозуванні майбутнього, адаптивне управління орієнтується на варіативні сценарії, які можуть змінюватися відповідно до нових обставин. Теоретична модель антикрихкості у державному управлінні також передбачає поєднання гнучкості, інноваційності та децентралізації.

Особливості прийняття управлінських рішень органами державної влади в умовах надзвичайних ситуацій

Денис Василенко — 2025-05-04

Суттєве зростання кількості стихійних лих, пандемій та соціально-політичних криз підкреслює критичну роль органів державної влади в управлінні надзвичайними ситуаціями. Ухвалення рішень за складних умов значно відрізняється від усталених процесів управлінської діяльності через підвищену невизначеність і ризики [1]. Зазначені рішення спрямовані на захист громадської безпеки, мінімізацію збитків та забезпечення швидкого відновлення у посткризовий період.
Надзвичайні ситуації являють собою багатоаспектне середовище, що характеризується невизначеністю, часовими обмеженнями та значними потенційними наслідками [2]. Органи державної влади повинні долати різноманітні виклики на основі складних підходів, що поєднує швидке реагування зі стратегічним управлінням. Процес прийняття рішень у надзвичайних умовах значно відрізняється від стандартних адміністративних процедур, вимагаючи підвищеної адаптивності, міжвідомчої координації та розширених можливостей оцінки ризиків.

Реалізація державного фінансового контролю в Україні в умовах воєнного стану

Петро Коцубальський — 2025-05-04

Сьогодення ставить серйозні виклики для економіки України, вимагаючи забезпечення негайних дій за для збереження обороноздатності держави та забезпечення гарантій громадянам. В цих умовах виникає нагальна потреба в забезпеченні ефективного використання наявних фінансових ресурсів та забезпечення належного контролю за їх використанням з боку держави. Ефективність управління фінансовими ресурсами державою відіграє ключову роль у забезпеченні сталого розвитку економіки, соціальних гарантій та фінансової стабільності країни. Одним із головних інструментів, що гарантує прозорість і результативність використання бюджетних ресурсів, є державний фінансовий контроль. У період воєнного стану суттєво підвищуються ризики фінансових порушень, зловживання державними ресурсами, недостатнього управління коштами та недотримання фінансово-бюджетної дисципліни. Це підкреслює важливість аналітичної роботи з боку органів фінансового контролю, особливу роль серед яких відіграє Державна аудиторська служба України, що виконує значну частину цих функцій.

Проблеми кризового управління на прикладі Греції 2009-2018 років

Володимир Лащенко — 2025-05-04

Мета дослідження полягає у вивченні грецького досвіду антикризового управління, його впливу на суспільні та політичні процеси, аналізі допущених помилок та кінцевих результатів.

Виклики стратегії дій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на 2024-2026 роки

Сергій Морозов — 2025-05-04

23 листопада 2023 р. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, після публічного обговорення та редагування, затвердила Стратегію діяльності на 2024 – 2026 рр. (№1475). Аналіз документу дозволяє встановити стратегічні цілі, поточний стан медіа-регулювання, основні виклики, з якими стикається медіаіндустрія. В цілому Стратегія вирішує виклики медіа України шляхом імплементації законодавства, яке відповідає вимогам ЄС, посилення інформаційної безпеки, розширення охоплення мовлення, підтримки мовного переходу та балансування безпеки й свободи ЗМІ.

Перспективи подолання корупції в сучасній системі державного та публічного управління України в умовах війни та міжнародних викликів

Сергій Мирославський — 2025-05-04

Корупція є однією з найгостріших проблем України, яка значно ускладнює ефективне державне управління та гальмує євроінтеграційні процеси. В умовах повномасштабної війни росії проти України боротьба з корупцією стає не лише внутрішньою потребою, а й міжнародним зобов’язанням України перед її партнерами. Зменшення корупції є критично важливим для підтримки обороноздатності країни, прозорого використання міжнародної допомоги та економічного відновлення.

Трансформація публічних фінансів в умовах воєнного стану в Україні

Людмила Коцубальська — 2025-05-04

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило безпрецедентний економічний спад, який глибоко вплинув на публічні фінанси країни. Перші роки війни стали періодом масової міграції населення, зруйнованих виробничих потужностей та паралічу багатьох економічних секторів. У 2022 році, згідно з даними Державної служби статистики України, ВВП України скоротився на 29,1%, що стало найгіршим показником за всю історію незалежної України. Цей обвал був зумовлений комплексом факторів: руйнуванням інфраструктури, окупацією територій, логістичними проблемами та панікою серед населення та бізнесу.

Механізм антикризового управління в умовах міграційної нестабільності: роль та ефективність політичних інституцій ЄС

Євген Носачов — 2025-05-04

Європейський Союз (ЄС) перебуває в умовах зростаючого міграційного навантаження, зумовленого регіональними конфліктами, нестабільністю в сусідніх країнах, соціально-економічними відмінностями та екологічними викликами. Складна багаторівнева система управління в межах ЄС, де відповідальність за міграційну політику розподілена між його інституціями та урядами держав-членів, ускладнює оперативне ухвалення рішень у кризових ситуаціях. Крім того, різний рівень готовності країн до прийому мігрантів, а також суперечливі політичні підходи до питань притулку, розміщення та інтеграції біженців перешкоджають формуванню узгодженої та послідовної політики. Відтак постає необхідність системного дослідження механізму антикризового управління, який формується політичними інституціями ЄС для узгодженого реагування на міграційні виклики з урахуванням гуманітарних принципів і взаємної відповідальності.

Адаптація політичних інститутів законодавчої, виконавчої та судової гілок влади відповідно до принципів правової держави під час воєнного стану в Україні

Володимир Юрковський — 2025-05-04

Війна в Україні, розв’язана російською федерацією у 2022 році, поставила політичну систему держави в умови безпрецедентного виклику. В умовах зовнішньої агресії перед політичними інститутами України постала надзвичайно складна задача: не тільки мобілізувати зусилля для оборони державності, а й забезпечити функціонування країни як правової держави – з дотриманням принципу верховенства права, розподілу влади, демократичних процедур та захисту основоположних прав і свобод людини. Дане дослідження присвячене аналізу адаптації основних політичних інституцій законодавчої, виконавчої та судової гілок влади відповідно до принципів правової держави під час воєнного стану в Україні.

Феномен впливу кооперації медичних лабораторій та Національної служби здоров'я на якість медичних послуг

Яна Кирилюк — 2025-05-04

Лабораторна діагностика виступає важливим складником сучасної медицини, оскільки вона сприяє своєчасному виявленню та моніторингу різних захворювань, а також покращує ефективність лікування. В Україні існує значний нереалізований попит на лабораторну діагностику, про що свідчать дані компанії Сінево, однієї з провідних приватних лабораторій.

Розвиток молодіжних рад України під впливом євроінтеграційних процесів

Марія Маєвська — 2025-05-04

Після 2014 року, коли Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, євроінтеграційний курс держави відчутно позначився на молодіжній політиці. Європейський Союз та Україна домовилися тісно співпрацювати в сфері молодіжної політики та неформальної освіти молоді [5]. Зобов’язання за Угодою про асоціацію включають заохочення активної громадянської позиції молоді, розвиток навичок та компетенцій поза системою освіти (зокрема через волонтерство) та підтримку обміну молоддю між Україною та ЄС. У відповідь Україна розпочала адаптацію законодавства і впровадження європейських підходів у молодіжній сфері. Важливим кроком стала розробка Національної стратегії державної молодіжної політики до 2030 року (затверджена Указом Президента №94/2021) [6] та ухвалення у 2021 році Закону України “Про основні засади молодіжної політики” [1].

Процес децентралізації в Україні як одна зі складових євроінтеграційних реформ

Михайло Сізокрилов — 2025-05-05

Проведення реформи децентралізації розпочалося в Україні після перемоги Революції Гідності у 2014 році, втечі колишнього Президента В. Януковича та приходу до влади прозахідних політичних сил, які виступали в якості лідерів під час подій Євромайдану. В основі їхнього політичного світогляду був рух України у напрямку набуття членства в ЄС, як одна з головних зовнішньополітичних ідей, та проведення усього переліку реформ, що були необхідними для такого поступу, зокрема, реформ щодо демократизації суспільно-політичних процесів, що було особливо актуальним після чотирьох років авторитарного правління В. Януковича [4].

Сценарії децентралізації після закінчення війни в Україні

Наталія Прямухіна — 2025-05-05

Війна в Україні спричинила значні зміни в структурі державного управління, зокрема у сфері місцевого самоврядування. Відбудова країни потребуватиме ефективного розподілу ресурсів, залучення місцевих громад до процесу ухвалення рішень та посилення їхньої ролі у відновленні економіки. Відновлення політики децентралізації дозволить підвищити оперативність реагування на локальні виклики, сприятиме прозорості влади та залученню іноземних інвестицій. Адаптація децентралізації до нових реалій є критично важливою для країни, що має бути реалізовано через сценарний підхід з гнучкими інструментами та технологіями, які відповідно до соціальних, економічних, екологічних, інфраструктурних тощо особливостей регіонів враховуватимуть потенціал їх відновлення.

Використання практики створення субрегіонів на сучасному етапі оновлення регіонального розвитку

Едуард Сиромолот — 2025-05-05

Рекомендації звіту про виконання першого етапу реалізації державної стратегії регіонального розвитку України у 2021-2023 році містять пропозиції стосовно збереження територіального підходу та виконання найважливіших пріоритетів державного управління регіональним розвитком у 2024-2027 роках щодо визначення складу функціональних типів територій, створення на рівні органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування спеціальних механізмів і інструментів для їх підтримки та розвитку.

Програма LEADER як інструмент підвищення конкурентоспроможності громад сільських територій

Наталія Турчин — 2025-05-05

Реформа децентралізації, яку розпочав у 2014 році уряд Володимира Гройсмана, вважається найуспішнішою реформою в Україні. Децентралізація полягала не лише у передачі повноважень, ресурсів та відповідальності від центральної влади до органів місцевого самоврядування, а й у формуванні спроможної громади. Ефективність місцевого самоврядування якнайкраще було продемонстровано в перші дні повномасштабного вторгнення російської федерації до України, коли громади мобілізували свої фінансові та людські ресурси значно швидше та ефективніше, ніж центральні органи влади.

Перспективи розвитку районних рад в процесі децентралізації на прикладі Гайсинського району

Оксана Матвієнко — 2025-05-05

Децентралізація в Україні розпочалась після подій на Євромайдані, тоді новий Уряд розпочав загальнонаціональний проєкт «Децентралізація». Розроблену концепцію реформування місцевого самоврядування і територіальну організацію влади в Україні ухвалили 01 квітня 2014 року. Міністерством розвитку громад та територій було розроблено карту по впровадженню даного національного проєкту, яку представлено разом з навчальними матеріалами на офіційному сайті https://decentralization.gov.ua/. Реформа успішно проходила свої шляхи втілення до повномасштабного вторгнення російських військ до України.

Аналіз формування фінансових ресурсів громад в умовах викликів воєнного часу

Олеся Рябчук — 2025-05-05

Децентралізаційна реформа в Україні є ключовим напрямом державної політики, що має на меті зміцнення фінансової самостійності та управлінського потенціалу територіальних громад. Передача повноважень і фінансових ресурсів на місцевий рівень надала громадам можливість не лише самостійно ухвалювати рішення щодо розподілу бюджетних коштів, а й ефективно планувати їх використання, спрямовуючи фінансування на пріоритетні напрями розвитку.

Моделі державної регіональної політики відновлення деокупованих територій

Віктор Красилюк — 2025-05-05

Проблематика повоєнного відновлення деокупованих територій набуває особливої актуальності в умовах тривалої агресії рф. Деокупація відкриває новий етап для державної політики, яка має одночасно реагувати на виклики безпеки, забезпечити реінтеграцію населення, гарантувати відновлення прав і свобод громадян та створити передумови для сталого розвитку. Це, безперечно, акцентує увагу на необхідності науково обґрунтованого підходу до вибору інструментів, методів і важелів, що забезпечують ефективне функціонування політичних процесів у межах публічного управління на різних рівнях. У цьому контексті державна регіональна політика щодо деокупованих територій має базуватися на комплексному врахуванні як реального стану цих територій, так і вимог міжнародних стандартів у сфері відновлення та миробудівництва.

Роль територіальних громад України у реалізації європейського «Зеленого курсу»

Наталя Горло — 2025-05-05

Євроінтеграційний вектор розвитку зумовлює долучення України до європейських ініціатив та проєктів. Важливим суб’єктом впровадження державної політики на місцевому рівні стають територіальні громади, утворені у процесі реалізації реформи місцевого самоврядування та територіальної влади в Україні. Дослідження ролі територіальних громад у реалізації екологічної та енергетичної політики України у контексті запровадження ініціатив європейського «Зеленого курсу» є актуальним з огляду на необхідність відбудови зруйнованого війною народного господарства та продовження реформ, започаткованих Україною у рамках євроінтеграційного курсу.

Вплив децентралізації на участь громадськості у місцевому самоврядуванні в Україні

Наталія Трішін — 2025-05-05

Децентралізація є однією з ключових реформ в Україні, спрямованих на підвищення ефективності управління, зміцнення місцевого самоврядування та залучення громадян до процесів прийняття рішень на місцевому рівні. Ця реформа передбачає передачу значної частини повноважень та ресурсів від центральних органів влади до місцевих громад, що дозволяє їм самостійно вирішувати питання місцевого значення та забезпечувати сталий розвиток своїх територій.

Сучасні тенденції цифровізації процесу комунікації між владою та суспільством

Олексій Скороход — 2025-05-05

Перехід від традиційних методів комунікації до цифрових каналів передачі/отримання інформації є результатом неминучих трансформаційних процесів у розвитку світу, зокрема його комунікативної складової, яка стає домінуючою практично для всіх сфер життєдіяльності людства. Цей перехід передбачає вдосконалення цифрової інфраструктури, можливість миттєвої комунікації, непринциповість місцеперебування контрагентів та матеріальну доступність всіх необхідних технологій та засобів комунікації.

Титул і зміст збірника.

Збірник матеріалів конференції містить тези, присвячені актуальним питанням політики, державного управління та соціально-економічного розвитку в Україні в умовах війни та міжнародних викликів. Автори аналізують вплив кризових явищ на політичні інститути, ефективність антикризового управління, а також роль громадянського суспільства та молодіжних рад. Особливу увагу приділено трансформації публічних фінансів, викликам децентралізації та міжнародній допомозі. Збірник є важливим внеском у дослідження, що сприяють більш глибокому розумінню сучасних викликів та стратегій для відновлення України на шляху до європейської інтеграції.

Макет збірника в повному форматі.

Ukrainian small and medium-sized enterprises: impact on social stability through public policy

Natalia Serebriannikova — 2025-05-03

Russia's war against Ukraine, which began in 2014, and the open, full-scale aggression in 2022 have significantly changed Ukraine's social landscape. Instability and uncertainty about the future have led to certain changes in society's attitude toward business.

Первинне накопичення капіталу в Іспанській колоніальній імперії, аспекти постколоніального розвитку сучасної Іспанії

Ілля Мартинюк — 2025-05-03

Дослідження первинного накопичення капіталу в Іспанській колоніальній імперії є надзвичайно актуальним, оскільки воно дозволяє зрозуміти не лише економічні механізми, які сприяли формуванню світової капіталістичної системи, а й їхній вплив на сучасні економічні структури постколоніальних країн. Іспанія стала одним із головних центрів акумуляції багатств у XVI–XVII століттях, що спричинило значні зміни в європейській та світовій економіці. Аналіз цих процесів допомагає виявити закономірності становлення капіталізму та його наслідки для сучасних глобальних економічних відносин.

Роль соціально відповідального бізнесу як інструменту зміцнення стійкості підприємств та підтримки місцевих громад в умовах кризових викликів

Ігор Козюра — 2025-05-03

Актуальність цього дослідження зумовлюється нагальною потребою українських підприємств у швидкій адаптації до умов воєнного стану і активній участі у відновленні національної економіки. У цьому контексті СВБ розглядається не лише як засіб підтримки компаній, але й як стратегічний підхід до збереження конкурентних переваг та довіри клієнтів і партнерів. Чимало українських бізнес-структур вже інтегрують соціально відповідальні ініціативи для підтримки збройних сил і цивільного населення, що сприяє стабілізації економічної ситуації на регіональному рівні.

Причини виникнення та вплив тіньової економіки на економічну безпеку держави

В’ячеслав Шарий — 2025-05-04

В сучасних умовах економічна безпека сприяє соціально-економічному розвитку та є важливим елементом національної безпеки держави. Лише в системі забезпечення економічної безпеки створюються умови та формуються методи протидії економічним загрозам, включаючи загрози тіньової економіки. Це обумовлено тим, що останнім часом вона набула нових обрисів і в результаті склалася система кримінальної тіньової економіки.
Тіньова економіка становить економічні процеси, що не афішуються, приховуються їхніми учасниками, не контролюються державою та суспільством, не фіксуються офіційною державною статистикою. Це непомітні процеси виробництва, розподілу, обміну, споживання товарів і послуг, економічні відносини, в яких є зацікавленими окремі люди та групи людей.

Фінансова стійкість України в умовах повномасштабного вторгнення

Богдан Карнаух — 2025-05-04

Метою дослідження є дослідження фінансової стійкості України в умовах повномасштабного вторгнення шляхом аналізу використання бюджету, надання оцінки обсягу державного боргу, визначення стабільності національної валюти.

Ефективність економічної теорії неокласичного синтезу в умовах пострадянських країн

Віктор Захаров — 2025-05-04

Неокласичний синтез є однією з найпоширеніших економічних теорій, що об’єднує мікроекономічні основи класичної школи та макроекономічні аспекти кейнсіанства. У країнах з розвиненою ринковою економікою ця модель зарекомендувала себе досить добре, проте її застосування у пострадянському просторі серед держав цього регіону викликає низку питань. Метою цього дослідження є оцінка ефективності неокласичного синтезу в умовах пострадянських економік та виявити ключові фактори, що впливають на його можливу реалізацію.

Аналіз розвитку громадянського суспільства в Україні в умовах воєнного стану

Ярослав Сергієць — 2025-05-04

Повномасштабне російське вторгнення в Україну та введення воєнного стану стали безпрецедентним випробуванням для українського суспільства. Ці події не лише спричинили масштабну гуманітарну кризу, але й створили унікальні умови для розвитку громадянського суспільства. Війна одночасно породила величезні виклики та підкреслила надзвичайно важливу роль громадянської активності у забезпеченні національної стійкості та виживання. Розуміння трансформацій, що відбуваються в межах громадянського суспільства, має першорядне значення для ефективного формування державної політики як на національному, так і на міжнародному рівнях, спрямованої на підтримку нагальних потреб України та її довгострокового розвитку.

Політична участь волонтерів: "за" чи "проти"?

Денис Яковлев — 2025-05-04

Феномен волонтерської діяльності в Україні потребує ґрунтовних досліджень не лише у контексті гуманітарної складової, а й (поки що) латентних громадських та політичних впливів та мотивів. Волонтери та ЗСУ користуються найвищим рівнем довіри з боку суспільства, вони є активною частиною середнього класу. За результатами загальнонаціональних соціологічних досліджень, довіра до волонтерів у грудні 2021 року склала 68% від опитуваних, а у грудні 2022 та у грудні 2023 років вона зросла до 84%. Рівень довіри до волонтерів серед всіх інституцій, які були включені в опитування (Президент України, Верховна Рада України, Уряд України, ЗСУ, СБУ, Національна поліція, Суди, Прокуратура, Церква, Українські ЗМІ, Волонтери) є другим показником. Перевищує рівень довіри до волонтерів серед респондентів тільки рівень довіри до ЗСУ [1].

Гуманітарна допомога держав Південного Кавказу Україні під час російсько-української війни (2022-2025 рр.)

Віталій Берегута — 2025-05-04

Надання гуманітарної (невійськової) допомоги є поширеною формою зовнішньої політики суб’єктів міжнародних відносин щодо держави, яка стала об’єктом військової агресії з боку іншої держави. Така допомога є важливою в контексті підтримки здатності відповідного національного уряду забезпечувати основні потреби населення, а також відновлення й гарантування функціонування об’єктів критичної інфраструктури в умовах збройного конфлікту або війни. Отримання гуманітарної підтримки від іноземних партнерів є, зокрема, актуальним для України, яка дванадцятий рік поспіль протистоїть військовій агресії Росії.

Теоретичний аналіз концепту «Гуманітарної діяльності під час міжнародного збройного конфлікту»

Максим Доценко — 2025-05-04

Гуманітарна діяльність виступає ключовим інструментом забезпечення життєдіяльності населення в умовах збройного конфлікту, впливаючи на широке коло соціальних і політичних процесів. Її значення виходить за межі виключно матеріальної підтримки, охоплюючи формування довіри до політичних інститутів (держави), зміцнення соціальної згуртованості та сприяння відновленню базових функцій держави. Водночас гуманітарна діяльність залишається вкрай вразливою до зовнішніх військово-політичних впливів, таких як обмеження доступу, маніпуляції з боку учасників збройного конфлікту чи політизація допомоги.

Формування гідних умов оплати праці державних службовців

Ірина Пащенко — 2025-05-04

Формування гідних умов оплати праці державних службовців є важливим чинником забезпечення ефективності державного управління. Конкурентоспроможна заробітна плата сприяє залученню кваліфікованих кадрів, підвищенню мотивації та зменшенню рівня корупційних ризиків. Недостатній рівень фінансового стимулювання може спричинити відтік кваліфікованих фахівців і негативно вплинути на ефективність роботи державного апарату. Отже, необхідно досліджувати шляхи вдосконалення підходів до формування оплати праці. Метою цього дослідження є вивчення та аналіз процесу формування гідних умов оплати праці державних службовців, визначення недоліків та проблем у цій сфері та надання пропозицій для забезпечення справедливих і мотивуючих умов для ефективної роботи державних органів.

Вплив транспортної інфраструктури на рівень соціальної інтеграції людей з інвалідністю у міському просторі

Юлія Колесник — 2025-05-04

Внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, щодня збільшується частка громадян України, які отримують статус людини з інвалідністю. Це серйозний виклик для органів місцевого самоврядування, який змушує докорінно переглянути принципи організації простору міста. Безбар’єрність критичної інфраструктури вирізнялася недостатнім рівнем розвитку з часів здобуття незалежності, проте сьогодні необхідно розглянути це як нагальну проблему, яка потребує комплексного вирішення.