Амбідекстрія як стратегія адаптації перехідних систем в умовах невизначеності
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена тим, що у ХХІ столітті перехідні системи (апріорі нестабільні), які демократизуються і формують свої національні моделі публічної політики стикаються з безпрецедентними викликами, серед яких ключовими є політичні, економічні, безпекові та інші проблеми. Традиційні ієрархічні («командно-контрольні») моделі управління демонструють свою неефективність в умовах, коли неможливо точно передбачити наслідки рішень та знайти ефективну і на перспективу оптимальну альтернативу розв’язання проблем. У цих умовах постає гостра наукова та практична потреба у переході до парадигми адаптивного врядування (adaptive governance), тобто такого інституційного дизайну, який гарантує не лише інерційне реагування на виклики, а й збереження легітимності та емерджентності політичної системи. Зазначена парадигма концептуалізує управління не як пошук статичного ідеалу, а як ітеративний процес «навчання через дію», де публічна політика розглядається як експеримент із вбудованими ефективними петлями зворотного зв’язку.
Посилання
Cannaerts N., Segers J., Warsen R. Ambidexterity and Public Organizations: A Configurational Perspective. Public Performance & Management Review. 2020. Vol. 43, № 3. P. 688–712. DOI: 10.1080/15309576.2019.1676.
Adaptive Governance: Managing Complexity and Uncertainty in Social-Ecological Systems / S. Getzfeld-Dodds, W. Gerlagh, T. Compas, A. Yeo. 2019. DOI: 10.1007/s11625- 019-00708-2.
Janssen M., Van der Voort H. Adaptive governance / Towards a stable, accountable and responsive government. Government Information Quarterly. 2016. DOI: 10.1016/j.giq.2016.02.003.