Інституційно-економічні механізми політичного домінування ліберально-демократичної партії Японії (1955–1993)
Abstract
Світова політична, інституційна та управлінська практика демонструє розмаїття моделей, типів та підтипів демократичного урядування в різних країнах, так само як і підходів, критеріїв та визначень до них. Для підтвердження наведемо приклади низки дефініцій моделей демократій, які використовуються в сучасній політологічній літературі: постмодерна, класична, ліберальна, егалітарна, плюралістична та багато інших. Загалом, у наукових дослідженнях виділяється близько 550 моделей та визначень демократій.
References
Долженков О. О. Сучасна демократія: проблеми та перспективи. Актуальні проблеми політики. 2015. Вип. 54. С. 221–229.
Хома Н. М. Трансформаційні зміни партійної системи Японії на новітньому етапі. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія: Політичні науки. 2017. С. 59–61.
Павлішина Л. Ф. Особливості та труднощі переходу Японії від «системи 55 року» до коаліційного правління. Сходознавство. 2012. № 57–58. С. 85–94.
Бесєдіна Н. В. Повоєнні реформи та становлення представницької демократії в Японії. Історична пам’ять. 2012. № 28. С. 140–153.
Іванець Т. М. Структура та особливості сучасної партійної системи Японії. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. 2014. Вип. 11. С. 115–121.
Duverger M. Political parties. London: Methuen, 1954. 439 p.
Sartori G. Parties and party systems: a framework for analysis. Cambridge: Cambridge University Press, 1976. 370 p.
